Оберіть розділи по яким бажаєте отримувати розсилку
Новини
Інвестиції
Іпотека
Заощадження
Кредит
Пенсії
Поради та інструменти
Шахрайство та злочинність
Види шахрайства
Порядок дій у випадку шахрайства
Уникнення шахрайства
Корисна інформація
Дітям
Для тих, хто потрапив в біду
Малому та середньому бізнесу
Молоді та сім'ям
Пенсіонерам
Фінансова грамотність
Фінграмотність Гра
OK
відміна
Медіатека
(044) 300-10-15

безкоштовно зі стаціонарних
телефонів по Україні

18.06.2018

98% УКРАЇНЦІВ ХОЧУТЬ ЗНАТИ СВОЇ ПРАВА І БОРОТИСЯ З КОРУПЦІЄЮ

Інформація

Інвестиції

ui_articles2_20140324_155524_1395669324.png

Започаткування власної справи потребує внесення активів, необхідних для ведення бізнесу. Інколи для цього достатньо мати телефон і комп'ютер, інколи – відповідну нерухомість, обладнання або патент на винахід, інколи – грошові кошти для придбання основних засобів, оплати оренди та виплати заробітної плати найманим працівникам. Фактично будь-який актив, що виділяється для ведення бізнесу (наприклад, вноситься до статутного капіталу підприємства) є інвестицією.

Інвестиції потрібні також бізнесу, що прагне розвитку та зростання. Збільшення виробництва, розширення мережі або відкриття нового напрямку потребує вкладення додаткових коштів – інвестицій.

Шлях розвитку, обсяг і форму інвестицій слід обирати в залежності від мети та наявних можливостей.

Інвестиції дають життя новому бізнесу та нові можливості вже існуючому. Але при цьому, в залежності від джерела інвестицій, вони можуть створювати нові зобов’язання або змінювати структуру управління бізнесом.

Реінвестування прибутку –  це найпростіший, "органічний" спосіб зростання вже існуючого бізнесу. Вкладення отриманого прибутку в свою справу не створює жодних зобов’язань перед банками або новими партнерами, не змінює структуру управління бізнесом. Єдина передумова для такого методу інвестування – наявність прибутку.

Як правило, реінвестування прибутку передбачає періодичне внесення коштів у відносно невеликих обсягах. Зазвичай, таким чином можна забезпечити поступове зростання бізнесу, а для швидких масштабних змін необхідно шукати інші джерела. Отже найбільш ймовірною метою таких інвестицій може бути розширення товарного асортименту, збільшення запасів сировини та матеріалів, придбання додаткового обладнання.

Залучення партнера-інвестора – це один з можливих шляхів отримання відносно великих інвестицій, якщо власних коштів підприємства недостатньо для досягнення мети (реалізації проекту). Такий спосіб може вирішити проблему термінових змін та стрімкого розвитку без необхідності повернення грошей і додаткових витрат на виплату відсотків за кредитом, однак призводить до виникнення зобов’язань перед партнером і безпосередньо впливає на структуру управління бізнесом. Надання партнеру права на участь в управлінні бізнесом може привести до часткової або повної втрати контролю над ним.

Організаційно партнерство може бути оформлене у вигляді угоди про розподіл прибутку (простого товариства) або господарського товариства (товариство з обмеженою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство та ін.)

У будь якому випадку, залучення партнера потребує ретельної підготовки, чіткого визначення взаємних зобов’язань і правил управління спільним бізнесом, професійної юридичної допомоги при складанні необхідних документів.

Банківський кредит. Отримати додаткове фінансування без загрози втрати контролю на користь нових партнерів по бізнесу можливо за допомогою банківського кредиту. Універсальність цього інструменту зумовлює широке поле його застосування. Проте банківські кредити мають і суттєві обмеження. В першу чергу, кредит необхідно повернути у встановлений строк і виплатити відсотки, що спричинить збільшення витрат за рахунок регулярної сплати відсотків. Підприємство має бути здатним витримати додаткове навантаження (бути кредитоспроможним). По друге, у більшості випадків банку необхідне забезпечення виконання позичальником зобов’язань у вигляді застави майна, ринкова вартість якого має перевищувати суму кредиту разом з відсотками. Отже новостворені підприємства, що не володіють достатнім за вартістю майном, мають обмежений доступ до банківського кредитування.

Дивіться розділ "кредити для бізнесу".

Фінансовий лізинг. За своєю суттю це – довгострокова оренда основних засобів (транспорту, обладнання та устаткування, нерухомості та ін.) Як правило, після закінчення строку угоди фінансового лізингу орендар може повернути об'єкт лізингу лізингодавцю, укласти нову угоду або викупити об'єкт лізингу за залишковою вартістю. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі, відрізняючись від звичайної угоди купівлі-продажу моментом переходу права власності на об'єкт угоди до споживача. Однією з переваг лізингу є те, що обслуговування об’єкта лізингу протягом терміну користування зазвичай бере на себе лізингодавець.

Подібно до банківського кредиту користування фінансовим лізингом збільшує витрати підприємства (у склад лізингових платежів входить амортизація об’єкта лізингу, відшкодування витрат лізингодавця та винагорода за отримане у лізинг майно) і не впливає на структуру управління бізнесом.

Дивіться розділ "лізингові послуги"

Залучення інвестицій на фондовому ринку. Інколи найбільш ефективним шляхом залучення інвестицій для розвитку бізнесу є вихід на фондовий ринок. В такому випадку підприємство отримує гроші від продажу (тобто розміщення) на фондовій біржі власних цінних паперів – акцій чи корпоративних облігацій. Послідовність дій підприємства з випуску та розміщення цінних паперів називається "емісією", а саме таке підприємство – "емітентом". Головною відмінністю залучення коштів через розміщення цінних паперів є направленість на участь в такому інвестуванні широкого кола інвесторів – учасників фондового ринку, а також великі обсяги залучених інвестицій. Отже, отримати інвестиції на фондовому ринку можуть лише достатньо великі компанії ("середній" бізнес та корпорації), здатні зацікавити багатьох інвесторів.

За своїм впливом на діяльність підприємства розміщення акцій подібне до залучення партнерів-інвесторів. Гроші, отримані від продажу акцій, не потрібно повертати інвесторам та сплачувати відсотки за користування ними. Проте акції дають своїм власникам право брати участь в управлінні підприємством, а також отримувати частину його прибутку.

Облігації ж за наслідками подібні до банківського кредиту. Отримані від розміщення облігацій кошти підлягають поверненню інвесторам при погашенні облігацій, а за користування грошима підприємство-емітент сплачує відсотки, так званий "купон". При цьому облігації не дають своїм власникам права на участь в управлінні підприємством та розподілі прибутку. Проте, на відміну від кредиту, розміщення облігацій не потребує надання майна у заставу.

Дивіться розділ "Залучення додаткових коштів за допомогою фондового ринку"

Актуальні новини